Новини

28-11-2011

Експерти вказують на нерівномірне виконання Плану дій з візової лібералізації Україна-ЄС

25 листопада у Києві відбулася прес-конференція, присвячена річниці надання Україні Плану дій з візової лібералізації Україна - ЄС (ПДВЛ).

Під час заходу, організованого громадською ініціативою «Європа без Бар’єрів», експерти обговорили річні результати виконання ПДВЛ, нещодавно оприлюднені звіти Єврокомісії щодо його імплементації, а також готовність України перейти до другої імплементаційної фази його виконання.

Директор Департаменту ЄС МЗС України Всеволод Ченцов, звертаючись до експертів та представників медіа, відзначив, що Європейський Союз наполягає на необхідності ухвалення законодавства у сфері боротьби з корупцією та антидискримінаційної політики. Як зауважив чиновник, наприкінці жовтня - на початку листопада в Україні працювали оціночні місії, на підставі висновків яких українська влада і "надалі працюватиме над удосконаленням законодавства". Разом з тим, оцінки експертів, за словами В. Ченцова, "мають позитивний характер". Таким чином, виконавши рекомендації експертів щодо необхідності запровадження тих чи інших законодавчих актів, Україна наступного року зможе перейти до виконання 2-ї імплементаційної фази Плану дій з візової лібералізації. Як підкреслив В. Ченцов, було також досягнуто домовленості з ЄС, що "в даному випадку сторони не оперуватимуть показниками часу, а концентруватимуться на якості виконання критеріїв". Окрім того, за словами чиновника, українській стороні вдалося переконати ЄС щодо недоцільності посилання в Угоді про асоціації на довготерміновий характер запровадження безвізового режиму.

Результати моніторингу виконання першої фази ПДВЛ

Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євроатлантичного співробітництва, констатував прогрес та проблеми у виконанні Плану дій з візової лібералізації за 4-ма блоками - "Безпека документів", "Нелегальна міграція включаючи реадмісію", "Громадський порядок і безпека", "Фундаментальні права та зовнішні зносини". Як відзначив О. Сушко, План дій виконується та певним чином змобілізував українську владу, бо є певна мета, яку необхідно досягти. Тому, на думку експертів, такий механізм як План дій підвищує ефективність, адже якщо порівняти сферу візової лібералізації з іншими сферами співпраці України та ЄС, то вона є прикладом "хоча й помірного, але успіху". Разом з тим, як зауважив експерт, План дій виконується нерівномірно, про що, зокрема, свідчать результати моніторингу. Тому, незважаючи на прогрес, якого було досягнуто, особливо протягом останніх місяців, говорити про завершення 1-ї фази, на думку О. Сушка, сьогодні ще зарано. Що ж до переходу до 2-ї фази, то "за оптимістичним сценарієм" перехід до 2-ї фази відбудеться до середини 2012 року, "за консервативним" - до кінця 2012 року. Безсумнівно, що імплементаційна фаза займе більше часу, ніж перша, підкреслив О. Сушко. Якщо ж "говорити про більш-менш стандартний план проходження всього процесу", то загалом він може зайняти 4-5 років. Окрім того, варто враховувати, що при оцінці імплементації того чи іншого законодавчого акту можуть застосовуватися суб'єктивні підходи. Необхідно пам'ятати, що "лібералізація - не дуже модна тема, і побоювання міграції нікуди не дінеться". Ці чинники також можуть загальмувати процес візової лібералізації, відзначив О. Сушко

 

Катерина Левченко, Президент Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда – Україна», ознайомила присутніх з виконанням завдань 3-го блоку "Громадський порядок і безпека". За словами експерта, план було виконано в частині ухвалення Верховною Радою України Закону "Про протидію торгівлі людьми" (20 вересня 2011 року). Водночас, за словами К. Левченко, абсолютно зрозумілим є те, що це рішення є політичним, оскільки ще в травні 2011 року більшість депутатів проголосувала проти включення цього законопроекту до порядку денного для розгляду Верховною Радою. Окрім того, Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією та Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України давали негативні оцінки цьому законопроекту. Проте протягом червня-липня ставлення депутатів до проекту закону повністю змінилося.

Як зазначила К. Левченко, центр «Ла Страда – Україна» зробив порівняльний аналіз міжнародних документів і закону "Про протидію торгівлі людьми" і дійшов висновку, що норми закону в цілому відповідають міжнародним стандартам у сфері протидії торгівлі людьми. Разом з тим, є певні питання: після завершення місячного терміну Кабінетом міністрів України не було приведено нормативні акти у відповідність до положень закону; до сьогодні немає органу державної влади, який відповідатиме за протидію торгівлі людьми - "нема кому імплементувати цей закон"; залишається питання фінансування надання допомоги потерпілим від торгівлі людьми; не затверджені нормативно-правові документи, що регулювали б надання статусу потерпілого від торгівлі людьми; залишається відкритим питання координування діяльності.

 

 

Юлія Тищенко, голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень, керівник програм розвитку громадянського суспільства, дала оцінку виконанню 4-го блоку Плану дій з візової лібералізації "Фундаментальні права та зовнішні зносини". Зокрема, вона звернула увагу на політику протидії дискримінації. Так, як зауважила експерт, 19 серпня 2011 року було винесено на громадське обговорення проект Указу Президента України «Про Стратегію боротьби з дискримінацією в Україні». В преамбулі документу, за словами Ю. Тищенко, відзначається, що в Україні не існує адекватного законодавства у цій сфері. Разом з тим, в Україні ця дискусія є досить контроверсійною, проте "надзвичайно актуальною". І говорити, на думку експерта, варто не лише про загальний закон з протидії дискримінації, але й про сукупні закони, які регулюватимуть права громадян та, зокрема, національних меншин. В цьому контексті, українські громадські організації, і, зокрема, Коаліція з протидії дискримінації, здійснили значно більший поступ, ніж влада, розробивши комплексний законопроект. Ю. Тищенко також наголосила, що тема протидії дискримінації є "дуже живою та актуальною та багато в чому спірною" і в самому Європейському Союзі.

Надя Кайданович : Європейський Простір

 

Print