Нашi Публiкацiї
Шенгенські консульства в оцінках та рейтингах. Візова практика країн-членів ЄС в Україні, 2010 р.
Завантажити документ
Головний предмет дослідження — процедура видачі віз державами-членами ЄС та Шенгенської зони, що залишається однією з найбільш чутливих проблем для українських громадян у їхніх контактах з ЄС, переважно через труднощі, що виникають при отриманні віз.
Однак, проблеми, що виникають під час візового клопотання, стосуються не лише громадян України, які витрачають час та кошти для одержання омріяного права на в’їзд до країн Шенгенського простору, але й самих консульств, адже скарги клієнтів — це перша ознака можливих організаційних недоліків та показник якості послуг, що ними надаються.
Великі «живі» та «віртуальні» черги заявників, нарікання відвідувачів на недоброзичливе ставлення персоналу, неоднозначне трактування норм та положень нормативних документів, — все це стає причиною розчарування в існуючих підходах до спрощення візового режиму з ЄС та викривленим сприйняттям українцями європейських стандартів організації та управління процесом видачі віз.
На початку 2010 року відомий британський політолог та журналіст Едвард Лукас розмірковував на сторінках української преси щодо невідповідності високих вимог ЄС у сфері публічного адміністрування, на прикладі візової практики окремих консульств держав-членів ЄС в Україні.
Як зауважив пан Лукас, підзвітність та прозорість, які є основними принципами європейської системи управління, мають застосовуватись симетрично до всіх сторін учасників процесу. Боротись за дотримання усіх вищезгаданих принципів експерт пропонував за допомогою створення рейтингів консульських установ на основі багатогранного моніторингу, який зможе виявити розбіжності між консульствами та слугувати вагомим аргументом заради необхідного корегування недоліків.
Експерти «Європи без бар’єрів» не лише втілили ідею рейтингування консульської практики за різними параметрами, реагуючи перш за все на високий суспільний запит щодо якісної експертизи у сфері видачі віз державами-членами ЄС та Шенгену, але й надали всебічні оцінки стану виконання консульствами положень двох важливих нормативних документів — Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз та Візового Кодексу ЄС, що набув чинності 5 квітня 2010 року.
Дані та оцінки, що увійшли до даної публікації, були оприлюднені на круглому столі у Києві 27 жовтня 2010 року, учасниками якого, серед багатьох інших, стали чільні представники 14-ти із 20-ти досліджених консульських служб. Сподіваємось, що зростання публічності і відкритості, продемонстроване багатьма консульствами країн-членів ЄС, є лише першим кроком до створення продуктивної атмосфери прозорості, відкритості та довірливого діалогу між консульськими установами і українською громадськістю та сприятиме вирішенню проблем, що є штучними перешкодами на шляху до свободи пересування.
