Iнтерв'ю
Процедура оформлення дозволів на місцевий прикордонний рух добре працює в консульствах Угорщини, тоді як в Генконсульстві Словаччини вона залишається проблемною
Як відомо, Україна кілька років тому запровадила безвізовий режим для громадян країн ЄС. І зробила це в односторонньому порядку. Натомість у травні цього року таки вдалося домовитися про надання нашій державі Плану дій, який за своїм змістом мав відповідати "дорожнім картам", наданим раніше балканським країнам. Відтоді ми живемо в очікуванні цього документа.
Людмила Олійник | Закарпаття онлайн
Які ж кроки зроблені Україною в цьому напрямку і коли перед українцями відкриються кордони з ЄС – про це напередодні саміту Україна-ЄС розповідає директор Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в Ужгороді, заслужений діяч науки і техніки України Світлана МІітряєва...
— Світлано Іванівно, на якому ж етапі переговорів наразі знаходяться Україна та ЄС?
— Структурований діалог України з ЄС продовжується, обидві сторони спільно працюють над виробленням „дорожньої карти" щодо запровадження безвізового режиму з чітко визначеними заходами та умовами. Це так звані „технічні критерії" — безпека документів, боротьба з міграцією, громадський порядок, захист прав людини. Інтегроване управління кордонами також є однією з важливих складових візового діалогу. І саме ці проблеми будуть в центрі уваги чергового саміту Україна – ЄС, який відбудеться уже 22 листопада в Брюсселі.
— До речі, можете детальніше розказати про цей саміт?
— В рамках роботи саміту сторони продовжать непрості переговори про асоційоване членство України, яке передбачає також створення зони вільної торгівлі з ЄС. Мова також йтиме про структурні реформи, макроекономічну стабілізацію України, покращення її інвестиційного клімату, енергетичну безпеку та громадянські свободи. Великим прогресом також вважаю домовленість про проведення в рамках саміту тристоронньої зустрічі у форматі Україна—Росія—ЄС.
На вашу думку, якою буде доля „дорожньої карти"? Адже без неї чи й можливий перехід до безвізового режиму.
— Очікується, що на саміті 22 листопада Україні запропонують не „дорожню карту", а власне „План дій (Action Plan)", який надається всім країнам Східного партнерства. Це, звичайно, знижує політичну цінність документа, проте це – значний крок вперед у просуванні України до безвізового режиму з ЄС. Адже цей план міститиме попередні критерії, які прокладуть шлях для виконання вже більш конкретних критеріїв ЄС з ефективного й послідовного здійснення відповідних заходів.
Крім того, Європейська комісія складає доповіді для Ради ЄС, у яких проінформує держави-члени про те, наскільки якісно Україна дотримується обумовлених критеріїв.
Втім, на мою думку, не слід очікувати миттєвого результату. На прикладі Польщі, Румунії, Балканських країн видно, що шлях до безвізового режиму не є простим та безболісним. Це – кропітка робота, з чітко вибудуваною стратегією, етапами проходження та відповідним контролем з боку ЄС. Але за умови досконалого виконання всіх критеріїв та „домашніх завдань" безвізовий режим для України стане можливим уже до 2012 року.
— Наскільки я зрозуміла, під час саміту можливе підписання Угоди про Асоціацію України з ЄС та зону вільної торгівлі. В той же час експертні думки з цього приводу суттєво різняться. Компромісу вдасться досягти, як гадаєте?
— Дійсно, експертні думки з цього приводу мають як прихильників, так і опонентів. Але я одразу хочу зазначити, що мова йде, по-перше, не про створення класичної зони вільної торгівлі, де ліквідуються мита і кількісні обмеження. Мова йде про формат так званої поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі, яка тісно пов'язана із запровадженням широкого комплексу заходів та проведення внутрішньої інституційної реформи в Україні. Ці заходи покликані модернізувати економічний потенціал нашої держави загалом і дати їй можливість поступово наближатися до єдиного внутрішнього ринку ЄС. І по-друге — на саміті навряд чи буде підписано саму Угоду про асоціацію, мова йтиме, насамперед, про терміни її підписання.
Що ж до зони вільної торгівлі, то це — інструмент, який дає Україні певні можливості. Саме так ми його й маємо розглядати. Зможемо скористатися можливостями – отримаємо позитивний ефект. Не зможемо використати власний потенціал – це вже будуть проблеми безпосередньо України.
— Світлано Іванівно, знаю, що ваша установа є фундатором Міжнародної ініціативи „Європа без бар'єрів". Розкажіть, будь ласка, більше про те, чого вже вдалося досягнути за цей рік у межах програми.
— Справді, РФ НІСД в Ужгороді вже вчетверте бере участь у громадському моніторингу візової політики та практики країн ЄС на території України. Й основним завданням, яке ми ставили перед собою, було вивчення особливостей видачі шенгенських віз консульськими установами країн ЄС на території України. Також ми порівняли результати всіх чотирьох етапів моніторингу для формування загальноукраїнського рейтингу Шенгенських консульських служб, які працюють на території нашої держави (а це — 21 консульство з 11 країн — членів ЄС). Рейтинг складався за результатами опитувань майже 2 тисяч осіб у Києві та 6 регіонах України. Й одразу з приємністю зазначу, що очолила цей рейтинг Угорщина. І якраз за рахунок якісної роботи її консульських установ на території Закарпатської області.
— І який загальний результат дослідження?
— Загалом, результати дослідження показали, що Угода про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС як інструмент лібералізації візового режиму зараз функціонує значно краще, ніж у 2008 році. Втім, якщо порівнювати з минулим роком, то подальшого помітного прогресу немає. За визначенням експертів, потенціал позитивного впливу угоди близький до вичерпання. Зокрема, зафіксовані в угоді умови надання багаторазових довгострокових віз не задовольняють потреби тих, хто потребує регулярних поїздок за кордон.
Крім того, одним із ключових неписаних критеріїв ЄС є критерій у 3% відмов у візах. Якщо він є меншим, то країна розглядається як реальний та достойний кандидат на подальше просування у безвізовому діалозі. На сьогодні Україна – на порозі досягнення цього важливого критерію.
Щодо впровадження Візового кодексу ЄС (квітень 2010 року), то в цілому він вніс позитивні, але не дуже значні корективи у візову практику консульських установ. Серед позитивних впливів: повна уніфікація анкет-заявок на отримання візи, збільшення кількості багаторазових віз терміном дії 6 місяців і більше і, відповідно, деяке скорочення кількості багаторазових віз із коротким терміном дії.
Втім, не можна не враховувати і того факту, що держави — члени Європейського Союзу різняться за своїм баченням темпів та термінів руху тієї чи іншої країни до безвізового режиму. У той час, як окремі країни ЄС готові йти вперед у питаннях лібералізації візового режиму з Україною, інші прагнуть розбивати цей процес на етапи. Тому завищені очікування громадян щодо відміни візового режиму не завжди справджуються. Проте можна вважати, що Україна зробила певні кроки в напрямку лібералізації візового режиму з ЄС, а приклад Західних Балкан доводить його принципову можливість для України.
— А що продемонстрував аналіз по Закарпатській області?
— Щодо Закарпаття, то, окрім традиційного моніторингу консульських установ, у рамках окремого моніторингу ми вперше проаналізували процедуру перетину українсько-словацького кордону (КПП Ужгород—Вишнє Нємецке), оскільки саме вона викликає найбільше нарікань з боку подорожуючих (тривалість очікування, оперативність роботи прикордонників та митників на пунктах перетину, елементи корупції, ставлення до громадян, обізнаність щодо правил перетину кордону тощо). Більше того, мешканці області мали можливість висловити свої думки з цього приводу через інтернет-ресурси.
Загалом же аналіз показав — якість імплементації Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС в Закарпатській області залишається на стабільно високому рівні. Що ж стосується оформлення дозволів на місцевий прикордонний рух, то цей інструмент лібералізації візового режиму дуже добре працює в обох консульствах Угорської Республіки, в той час як в Генеральному консульстві Словацької Республіки він залишається неефективним, проблемним і майже не витребуваним. Наразі українська сторона працює над внесенням пропозицій щодо зміни окремих положень Угоди про місцевий рух між Україною та Словаччиною.
Все це, до слова, і було використано під час підготовки аналітичного звіту, представленого на VIII засіданні українсько-словацької міжурядової комісії з питань транскордонного співробітництва у жовтні цього року. Крім того, загальний науково-експертний аналіз візової політики і практики на Закарпатті було використано ще й при підготовці загального аналітичного звіту консорціуму експертних організацій та аналітичних центрів України (представленого 27 жовтня в Києві).
Цей експертний аналіз, до речі, ще й використала українська делегація при підготовці саміту Україна – ЄС. Таким чином є всі підстави стверджувати — робота з наближення України до безвізового режиму з ЄС набула активної фази.
25-05-2011
24-05-2011
