Основне/Аналiтика
Уряди країн СхП та представники країн-членів ЄС прийняли «Спільну декларацію Східного партнерства» на саміті у Варшаві.
У п’ятницю у Варшаві за участю 32 делегацій із країн-членів ЄС та країн СхП завершився дводенний саміт Східного Партнерства. За підсумками проведеної зустрічі було ухвалено спільну декларацію, де сторони, підсумовуючи дворічні результати діяльності ініціативи, погодили подальші пріоритети співпраці.
Декларація саміту СхП містить пріоритети за такими трьома напрямками:
· Поглиблена двостороння співпраця: політична асоціація, соціально-економічна інтеграція та мобільність;
· Участь у програмах та агентствах ЄС та посилення секторального співробітництва;
· Посилення багатосторонньої співпраці.
Основні питання Саміту
Головною темою дискусій на пленарному засіданні саміту СхП стало питання майбутнього Білорусі. Учасники саміту не дійшли згоди щодо ситуації з дотриманням прав людини та забезпеченням верховенства права у цій країні. У підсумку декларацію, яка була запропонована учасниками делегації від ЄС та містила критику на адресу Мінська, через незгоду кількох країн-партнерів, зокрема України, було ухвалено як окрему заяву, підписану лише країнами-членами ЄС.
В той же час, головною темою заключної прес-конференції лідерів ЄС стала справа Юлії Тимошенко та ставлення української влади до опозиції. Україні вкотре нагадали, що вирішення проблем з демократією та правами людини, в першу чергу розв’язання справи Тимошенко, є важливою умовою подальшого зближення України з ЄС.
Варто зазначити, що спільна декларація за результатами саміту не принесла несподіванок для українських експертних кіл. Головним позитивним досягненням саміту стала відмова Європейського Союзу від формулювання «довгострокова мета» відносно перспективи скасування візового режиму з країнами СхП. Так, відповідно до підсумкової декларації саміту країни партнери СхП можуть очікувати на спрощення візового режиму у випадку підписання відповідних угод, їх ратифікації та впровадження усіх необхідних критеріїв відповідно до окремих планів дій з кожною із країн СхП.
Декларація, також не містить жодних згадок про стан демократії в Україні та її політичну ситуацію, як і немає посилань на статтю 49 Лісабонського Договору, на основі якої країни СхП мають право претендувати на членство в ЄС, чого і складно було очікувати враховуючи «різношертність» країн СхП. Натомість декларацією вкотре визнано європейські прагнення окремих країн СхП.
В рамках «участі країн СхП у програмах та агентствах ЄС, посилення секторального співробітництва» важливим пріоритетом було виділено лібералізацію енергетичного ринку країн СхП з ЄС та приєднання країн СхП до Енергетичного Співтовариства. У цьому контексті зазначено прогрес України та Молдови, які вже приєдналася до Енергетичного Співтовариства та продовжують здійснювати необхідні реформи у даній галузі. В свою чергу з Азербайджаном, як з експортером енергоресурсів, енергетична співпраця ЄС відбувається в рамках розвитку Південного енергетичного коридору.
Завантажити Декларацію англійською мовою