Основне/Аналiтика

03-11-2011

Візова проблематика та її відображення в українських медіа (контент-аналіз публікацій в ЗМІ у червні-серпні 2011 року). Частина 2.

У другій частині підготовленого «Європою без бар’єрів» ексклюзивного інформаційного аудиту українських медіа аналізується сприйняття впливу візового питання на трудову міграцію, проблеми організації роботи консульств та візових центрів. Автор – Наталія Пархоменко.

Візи та трудова міграція

Однією з причин, з якої перспективи скасування візового режиму між Україною та Європейським Союзом залишаються невизначеними, є побоювання того, що це призведе до нової хвилі трудової міграції. З цієї причини фактично у будь-якій публікації на тему зовнішньої трудової міграції українців йдеться й про візові проблеми. Причому найчастіше не широкому сенсі – наприклад, гіпотетичного впливу скасування віз на можливість виїзду на заробітки, а в більш прикладному – практичних порад щодо отримання візових запрошень, попередження про випадки шахрайства в цій сфері, описом досвіду конкретних людей.

Тижневик «Дзеркало тижня-Україна», серед порад для трудових мігрантів виокремив питання оформлення віз¹. Автори публікації рекомендують не звертатись до шахраїв, а персонально звертатись до консульств з документами, які необхідні для відкриття робочої візи. «Иногда мошенники предлагают открыть сначала туристическую шенгенскую визу, а рабочую визу обещают сделать в стране назначения. Эта схема не сработает, поскольку цель поездки должна соответствовать типу визы» - застерігає автор статті. Публікації на подібну тематику регулярно з’являються в регіональній пресі. Наприклад, «Львівська газета» розмістила поради охочим працевлаштуватися за кордоном від експерта Центру консультування мігрантів Максима Філяка². В загальних рисах вони повторюються багатьма спеціалістами і також зводяться до того, що потенціальному мігранту варто уважно вивчити вимоги відповідного консульства і особисто готувати документи. В пресі наводяться приклади, коли трудовий мігрант слідував таким рекомендаціям і віза обходилась дешевше, аніж пропонували посередники³. Не бракує і описів негативного досвіду, коли взаємини з візовими шахраями призводили до того, що заробітчанин потрапляв у кримінальні історії⁴.

Діяльність цих візових посередників спробувала дослідити газета «Сегодня». На прикладі діяльності різноманітних фірм, представники яких пропонують свої послуги біля польського консульства у Львові. На думку журналіста видання «взять кого-то за торговлю визами сложно: для этого нужно либо поймать на горячем, либо задержать по заявлению от неких пострадавших, но никто из заробитчан таких заявлений, понятное дело, не пишет»⁵.

Попри те, що на заробітки до країн ЄС більш масово виїздять мешканці західних областей, «заробітчанська» тематика присутня й на сторінках місцевих медіа південно-східних областей. Зокрема, запорізька газета «Перекур» відзначає, що серед жителів цього міста все більш популярними стають поїздки на роботу до Республіки Польща. «В последнее время запорожцы все чаще оформляют рабочие визы в эту страну»⁶- пише видання.

У загальнонаціональних ЗМІ влітку 2011 року трудова міграція до Польщі згадувалася у зв’язку з випадками візового шахрайства самих заробітчан. Певна частина тих, хто отримав візи з правом роботи у цій країні скористалися ними для виїзду на заробітки до інших, заможніших європейських країн⁷. Варто зауважити, однак, що немає ніякої чіткої статистики щодо того, скільки українців ввели в оману польські консульства. Є підстави вважати, що кількість подібних гастарбайтерів не є надто значною. Окрім того, як показує практика, подібні зловживання неможливі без участі громадян країн ЄС. В ЗМІ час від часу з’являються повідомлення про затримання таких осіб⁸.

Показово, що українські видання навіть не намагаються перевіряти детально інформацію, яка з’являється за кордоном, а просто ретранслюють її. Першоджерелом інформації про українських заробітчан, що з польськими візами їдуть далі на Захід, була публікація в «Газеті виборчей»⁹. Однак польська газета не стверджувала що це явище є масовим (як це передали в Україні)¹⁰, а лише навела три приклади, коли польські прикордонники виявили подібних порушників. Проте найбільш парадоксальним є те, що на сторінках одного й того ж самого видання можуть з’явитись як «алармістські» передруки з приводу зловживань заробітчан, так і рекомендації їм же, як найефективніше порушувати візове законодавство. «Если надумаете сейчас ехать на сельхозработу заграницу, то стоит оформлять польскую рабочую визу. Во-первых, ее можно оформить за 3 недели (тогда как на получение визы в ту же Финляндию у вас уйдет где-то полтора месяца), — советует Сергей Шрамов, исполнительный директор рекрутинговой компании «Оллбі». — Во-вторых, она дает возможность находиться в шенгенских странах 90 дней. То есть с ней вы можете поехать на работу в Финляндию или Голландию (там не требуется разрешение на работу, в отличие от Германии). Но учтите! Вам придется ехать через Польшу и вместе с паспортом всегда держать приглашение на работу. Вас в любой момент может остановить пограничник или полицейский и выяснить, на каком основании вы находитесь в стране»¹¹- таку пораду розмістила на своїх шпальтах газета «Сегодня». А в сюжеті телеканалу «Інтер» колишній студент розповідав, як він влаштувався на роботу, отримавши туристичну візу до Швеції та рекомендує цю схему як «напівлегальну»¹².

Візове «крутійство» українських заробітчан називалось серед причин, з яких виникли проблеми у українців з візами, виданими польськими консульствами, при перетині кордону з Угорщини¹³. Важко стверджувати, наскільки слушним є таке припущення. Адже, хоча проблему вдалося вирішити¹⁴, однак причину "парадоксальних" дій угорських прикордонників¹⁵, які не впускали до країни осіб з дійсними шенгенськими візами, так і не було названо.

Не можна сказати, що журналісти, при підготовці матеріалів на цю тему, не звертаються до експертів, які досліджують проблеми трудової міграції. Інша справа, що а) в експертному середовищі немає єдності щодо окремих її аспектів; б) окремі спеціалісти продукують доволі ризиковані прогнози, яким, в свою чергу, «акули пера та мікрофону» надають ще більш апокаліптичного характеру. Так у програмі новин української редакції «Русского радио» оцінки, що їх висловив керівник соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко виглядали наступним чином: «Биченко вважає, що скасування віз до Євросоюзу спровокує взагалі небачену міграцію. Українці вже зараз дуже цінують у Європі зависоку кваліфікацію, невибагливість та приблизне дотримання загальних європейських правил поведінки. І лише складнощі при отриманні робочої візи стримують більшу частину дорослого населення України від пошуку щастя на Заході»¹⁶. Для порівняння, газета «Голос України» наводить пряму цитату з виступу соціолога, з якої випливає, що він висловився дещо м’якше – «Якби отримати трудову візу було легко, масштаби міграції могли б значно збільшитися»¹⁷.

Оцінки Биченка були зроблені під час спільної прес-конференції з директором інституту демографії Елою Лібановою. Нею було зроблено дещо інші акценти, тож не дивно, що окремі видання більш «щедро» цитують їх. На думку цього експерта актуальною проблемою є не поява нових мігрантів, а втрата для України тих, хто вже виїхав і не може підтримувати контакти з Батьківщиною з причини візового режиму. «Таких, що працюють там понад 10 років і не втрачають українського громадянства, близько трьох мільйонів. Вони не повертаються, бо мають складнощі з отриманням робочої візи і в'їздом у країни Євросоюзу¹⁸- вважає вона.

Ця тема – візова завіса, як причина втрати мільйонами українців зв’язку з рідною країною та розірваних внаслідок цього родин – час від часу піднімається на сторінках друкованих видань. Щоправда, найчастіше йдеться про абстрактні заклики до влади посприяти вирішенню проблеми. Як приклад, можна навести публікацію в газеті «Демократична Україна» автори якої пропонують працівникам Міністерства закордонних «подбати про те, аби спростити перетин кордону, і найважливіше: наші мігранти приїжджали б на батьківщину частіше, якби процедура отримання віз до країн Євросоюзу була не такою обтяжливою, якби було запроваджено безвізовий режим для українців»¹⁹.

 

Проблеми організації роботи консульств та візових центрів

Твердження, що для українців ЄС починається з консульства, яке видає візу, а ставлення у ньому свідчить більше, ніж заяви про зближення²⁰, вже стало загальником для публікацій, в яких висвітлюється поточна робота дипломатичних представництв. Ситуація в цій сфері змінюється, однак загальна тенденція залишається сталою – принаймні в «дзеркалі ЗМІ» можна побачити в основному негативне відображення.

Скандали навколо діяльності консульств виникають з завидною частотою. Зокрема й влітку 2011-го їх було декілька. Найбільший резонанс отримало чергове оприлюднення інформації про вимогу окремих диппредставництв до аплікантів відмічатись після повернення та/або залишати в заставу документи або гроші. Про існування цієї практики нагадала громадська ініціатива «Європа без бар’єрів» - більшість повідомлень в ЗМІ вийшли з посиланням на дані опитування, проведеного цією організацією. «Організатори моніторингу зауважили посилення тенденції додаткового контролю в посольствах ЄС тут і вимога відмітитись після повернення з-за кордону, і застава (іноді йдеться про 1000 євро)»²¹.

Коментарі експертів, що їх оприлюднили українські медіа з цього приводу, були далеко не одностайні. Зокрема, якщо екс-посол України в США Юрій Щербак заявив що "это бессмыслица советских времен, ужасный нонсенс" й підтвердив, що проблему можна розглядати в контексті порушення прав людини²², то виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський подібного порушення у даному випадку не зауважив²³. Аналогічної думки дотримувались і опитані газетою «Сегодня» правники. «Если они дают визу, они же и устанавливают правила»²⁴, — цитує видання слова юриста Олега Веременка.

У той же часу пересічних українців повідомлення про чергові ускладнення візового режиму викликало обурення – у публікаціях та телесюжетах на цю тему постійно зустрічаються твердження про те, що багато аплікантів сприйняли вимогу «звітувати» у посольствах після повернення з поїздки як спосіб додаткового приниження. «Последнее новшество, которое возмутило практически всю страну, — требование по возвращении из ЕС прийти в консульство, выдавшее визу, и тем самым показать, что ты действительно вернулся на родину. Украинцы считают эту процедуру унизительной»²⁵- так описала ситуацію дніпропетровська газета «Днепровская правда». У такому ж річищі висвітлювали проблему й українські телеканали. Лідером з кількості звернень до неї є телеканал «1+1»²⁶.

Те що дана тема є «важливою та актуальною» вирішили українські версії російських видань. Всі вони розмістили розлогі публікації на цю тему²⁷. Але якщо ці видання акцентували увагу на «емоційній» складовій конфлікту, то друкований орган КПУ «Коммунист» сористався нею для чергового оприлюднення вимоги запровадити візовий режим для громадян Євросоюзу²⁸. «Украина должна ввести визовый режим со странами Евросоюза, что станет достойным ответом на ужесточение требований по получению виз для граждан Украины. [...] Если отдельные государства ЕС не уважают граждан Украины, то мы должны отреагировать адекватно и продемонстрировать свою позицию по данному вопросу» - цитує газета слова народного депутата від Компартії Ігоря Алексєєва.

Вимогами «відмічатись», однак, «новаторство» в роботі окремих дипломатичних представництв не обмежилось. Українців змушували надавати документи та довідки, що їх неможливо отримати у законний спосіб. Зокрема йдеться про вимогу посольства Швейцарії до аплікантів приносити оригінал трудової книжки²⁹. Згідно українського законодавства трудова книжка є документом суворої звітності, зберігається у відділі кадрів підприємств і видається працівнику тільки після звільнення. Розголос в ЗМІ, що отримала ця історія, дозволила доволі оперативно вирішити дане питання – швейцарське посольство зняло цю вимогу³⁰. У той же час, як легко можна помітити по змісту коментарів інтернет-користувачів під інформаційними повідомленнями на кшталт «Консули країн ЄС повідомили, що діють в рамках візового кодексу»³¹словам європейських дипломатів мало хто йме віри, оскільки занадто багато фактів свідчить про протилежне. Так само, як і словам вітчизняного МЗС, який стверджує, що йдеться не про систематичну дискримінацію, а лише про якісь «окремі випадки»³².

Окрім публікацій з висловленням обурення, преса (особливо – регіональна) відреагувала на ситуацію ще й появою статей з практичними рекомендаціями щодо того, як можливо подолати бюрократичну завісу та рейтингами «дружніх до заявника» консульств³³. Щодо останнього – то «першоджерелом» для більшості публікацій на цю тему стали підрахунки, зроблені журналістами порталу Delo.ua на підставі даних Генерального директорату з питань юстиції, свободи та безпеки Єврокомісії³⁴.

Не зникають з фокусу уваги ЗМІ і візові центри. Йдеться як про широкий спектр проблем – від доступу фірм-посередників до персональних даних громадян³⁵ до некомпетентності персоналу цих центрів³⁶ та створення ситуації, коли українцям доводиться переплачувати за візу. За оцінкою експерта Центру Разумкова Валерія Чалого українці викладають приблизно 50 мільйонів євро за шенгенські візи в рік³⁷. У той же час послуги візових центрів збільшують витрати апліканта вдвічі. Вітчизняному МЗС навіть довелося через пресу пояснювати, що центри не мають права вимагати за свої послуги більше 30 євро³⁸.

Втім, попри критику, все більше посольств країн ЄС звертаються до послуг посередників. Найбільший резонанс викликало оголошення про наміри це зробити польською амбасадою – багато журналістів висловило занепокоєння з того приводу, що це рішення лише ускладнить процедуру отримання візи³⁹. «У тих, хто вже встиг скористатися послугами візових центрів, відгуки про їхню роботу неоднозначні. Черги справді ліквідовані, але і без непорозумінь не обходиться» - повідомив інформаційний «24 канал»⁴⁰.

Увага до змін в практиці роботи консульств Республіки Польща – невипадкова. Ця країна залишається лідером за кількістю виданих українцям віз та має найбільш розгалужену систему диппредставництв. У деяких регіонах – це єдине місце, де можна отримати шенгенську візу, а це створює специфічні утруднення в роботі. Наприклад, Генеральний консул в Севастополі Веслав Мазур змушений був роз’яснювати, що ті, хто бажає отримати шенгенську візу має підвердити, що метою його поїздки є саме Польща⁴¹. А консульство у Вінниці змушене було провести спеціальну роз’яснювальну роботу, перш ніж перейти до практики електронної реєстрації візових анкет (в Києві вона діє вже рік)⁴².

Інші зауваження до практики роботи диппредставництв повторюються вже не перший рік. Не зникає з інформпростору тема щодо упередженого ставлення до молодих українок⁴³ та наявності корумпованих схем отримання візи. З останнього приводу журнал «Мандри», провівши журналістське розслідування діяльності фірм, які за солідну винагороду відкривають шенгенську візу, зауважив, що «Цікаво, яка частина з тих 500 чи 1000 євро іде до кишень працівників консульств?[...] У подібних оборудках задіяні вищі чини в консульствах, адже таке не може вирішуватися на рівні тіток, що сидять на прийомі документів»⁴⁴.

Заради справедливості варто зауважити, що нерідко у проблемах, що виникають навколо консульств країн ЄС, є провина й українських властей. Наприклад, перебої у роботі консульства Чехії у Донецьку були пов’язані з затримкою видачі МЗС згоди на приїзд до цього міста чеському Генеральному консулу – керівнику представництва⁴⁵.

Таким чином, практика роботи консульств європейських країн продовжує викликати зауваження і породжувати критичні повідомлення в мас-медіа. Деякий (хоча можливо й передчасний) оптимізм викликає інформація про те, що на проблему звернули увагу у Європарламенті⁴⁶- ця тема обговорювалась під час Форум Парламентського клубу Україна - ЄС «Україна-ЄС: будуємо майбутнє разом» (Ялта, 19 -20 серпня 2011 року).

 

***

 

Підсумовуючи, можна виснувати, що візова проблематика і надалі буде присутня у внутрішньополітичному дискурсі, а отже й знаходитиме відображення в ЗМІ (як загальноукраїнських, так і регіональних). Однак, хоча дане питання ніколи не зникає з фокусу уваги медіа, однак «топовою» воно стає лише у зв’язку з специфічними «подіями-подразниками». Як це можна побачити на прикладі ситуації за червень-липень 2011 сплески зацікавленості цією проблемою були викликані появою інформації про випадки кричущої дискримінації українців (вимоги про звітування по поверненню та надання у заставу документів тощо у низці посольств) та спробою апеляції частини опозиції до країн Заходу з вимогою застосувати візові санкції до окремих чиновників та суддів. Все менше значення у посиленні інтересу до тематики відіграє фактор Євро-2012, оскільки зникли ілюзії щодо того, що візовий режим буде скасований до старту чемпіонату. Натомість є ризик подальшого використання труднощів на шляху візової лібералізації в якості „майданчику” для критичних інформаційних кампаній щодо виконавчої влади загалом та окремих високопосадовців.

Висвітлення теми має переважно поверхово-описовий характер. Це знаходить відображення у жанровій специфіці матеріалів (домінують новини та матеріали оглядово-інформативного характеру), обмеженим колом осіб, чиї фахові коментарі використовуються журналістами, некритичному ставленні до певної інформації. Лише в незначній кількості публікацій здійснюється спроба проаналізувати реальний стан речей в цій сфері, тоді як більшість тяжіє до гіпертрофованої сенсаційності. На жаль, враховуючи «таблоїдний» характер левової частки українських мас-медій, можна припустити, що і надалі візові скандали в консульствах, історії з шахрайством посередників і т.п. сюжети будуть висвітлюватись саме в такому ракурсі.

 

____________________________________

¹Трудовая миграции без мошенничества// Зеркало недели-Украина, 23.07.2011.

²Праця за кордоном: обережність понад усе!//Львівська газета, 28.07.2011

³Чоловіків-доярів наймають на ферми в Європі// Газета по-українськи, 30.08.2011

⁴Сучасний раб коштує від пляшки горілки і до кількасот доларів// Віче (Волинська обл), 16.06.2011

⁵«Виза быстро. 300 баксов»// Сегодня, 02.09.2011

⁶Право на труд все тяжелее получить//Перекур, 23.06.2011.

⁷Украинцы обманом получают польскую визу, чтобы работать в Германии// Комсомольская правда в Украине, 13.08.201; Дозволили працювати в Польщі. їду в Англію// Експрес, 19.08.2011.

⁸В Польше задержан фермер, регистрировавший фальшивый приглашения для украинцев// ForUm (http://www.for-ua.com/world/2011/06/24/175750.html), 24.06.2011; Торгував українками з Волині і Донеччини під дахом німецької поліції// Віче, 21.07.2011.

⁹Polska wiza, ale praca za euro//Gazeta Wyborcza, 11.08.2011

¹⁰СМИ: Украинцы получают польские визы для нелегальных поездок в другие страны Шенгена//Корреспондент (http://korrespondent.net/ukraine/events/1249832-smi-ukraincy-poluchayut-polskie-vizy-dlya-nelegalnyh-poezdok-v-drugie-strany-shengena), 11.08.2011; Украинцы обманывают Польшу, чтобы пробраться в Западную Европу// Обозреватель (http://obozrevatel.com/politics/ukraintsyi-obmanyivayut-polshu-chtobyi-probratsya-v-zapadnuyu-evropu.htm), 11.08.2011

¹¹Как заработать на урожае// Сегодня, 11.07.2011.

¹²Украинские студенты летом стремятся выехать на заработки за границу// Інтер: Програма «Подробности», 14.06.2011 ¹³Украинцев защитят от проблем с шенгеном// Сегодня, 17.08.2011

¹⁴У украинцев, пересекающих венгерскую границу с визами, выданными польским посольством/проблем больше не будет// Факты и Комментарии, 06.08.2011

¹⁵Угорці демонструють упередженість до України та Польщі?// УНIАН – Культура, 20.07.2011;

¹⁶Трудові мігранти не повертаються з Євросоюзу// Русское радио: Програма «Новини», 12.08.2011.

¹⁷Заробітчани надсилають на Батьківщину щороку два мільярди евро// Голос України, 13.08.2011.

¹⁸Три мільйони заробітчан не повернулися додому// Газета по-українськи, 23.08.2011

¹⁹Євросирітство по – українському//Демократична Україна, 02.09.2011

²⁰Ми і Шенген// Український тиждень, 05.08.2011

²¹Наприклад: Країни ЄС посилили вимоги для надання віз українця// УР-1 : Програма "Новини", 27.07.2011; Хочеш візу – готуй заставу// Експрес, 29.07.2011;

²²Эксперт: требование об отчете после визита в Европу попахивает совком// Обозреватель (http://obozrevatel.com/politics/scherbak-trebovanie-k-ukraintsam-otchityivatsya-o-vozvraschenii-iz-evropyi-bessmyislitsa.htm), 19.07.2011

²³Віза під заставу// Демократична Україна, 29.07.2011

²⁴Приехал из Европы - отчет в посольство// Сегодня, 23.07.2011

²⁵Евросоюз решил контролировать украинцев// Днепровская правда, 05.08.2011

²⁶Сподівання Президента, що за рік візи до ЄС будуть не потрібні, поки що не справджуються// 1+1: програма "ТСН", 21.06.2011; Штамп у навантаження до візи// 1+1: програма "ТСН", 31.07.2011.

²⁷Кто не пускает Украину в ЕС?// Комсомольская правда в Украине, 29.06.2011; Европейское бремя// Аргументы и Факты-Украина, 21.07.2011; Добро пожаловать, или посторонним вход запрещён?// Московский комсомолец в Украине, 03.08.2011

²⁸ЕС унижает украинцев// Коммунист, 05.08.2011

²⁹В Швейцарию — лишь с трудовой//Сегодня, 22.08.2011

³⁰Швейцария упрощает визовый режим для Украины// FromUA (http://www.from-ua.com/news/13be2381dea3e.html), 23.08.2011 ³¹Наприклад. див.: Консулы стран ЕС заверили МИД, что не требуют от украинцев лишних документов// Корреспондент (http://korrespondent.net/ukraine/politics/1244504-konsuly-stran-es-zaverili-mid-chto-ne-trebuyut-ot-ukraincev-lishnih-dokumentov), 28.07.2011

³²От украинцев требуют регистрироваться в посольствах по прибытии из стран ЕС лишь в исключительных случаях – МИД// Интерфакс-Украина, 27.07.2011

³³Подводные камни общения с европейскими консульствами// 20 хвилин (Житомир), 13.07.2011; Шенгенська віза - терпіння та гроші// Коло (Полтава), 14.07.2011; В посольствах каких стран Европы украинцам проще всего получить шенгенскую визу// Delo.ua (http://delo.ua/business/v-posolstvah-kakih-stran-evropy-ukraincam-prosche-vsego-poluchit-163703/), 01.09.2011.

³⁴Франция - лидер по выдаче шенгенских виз среди всех стран Европы // (http://delo.ua/lifestyle/francija-lider-po-vydache-shengenskih-viz-sredi-vseh-stran-evropy-163561/), 30.08.11.

³⁵Персональные данные, которые украинцы отдают визовым центрам, хранятся… в Индии// Багнет (http://www.bagnet.org/news/scout/defence/2011-06-23/138253), 23.06.11

³⁶Эксперты: визовые центры ухудшают качество консульских услуг// FromUA (http://www.from-ua.com/news/d1736e41129ca.html), 16.06.2011

³⁷В.Чалий:Угода про спрощення віз не виконується повною мірою//5 канал: програма «Час», 2 серпня

³⁸«Каждый гражданин, с которого в визовом центре за посреднические услуги просят больше 30 евро, должен знать, что его обманывают»// Факты и Комментарии, 27.07.2011

³⁹Перший польський візовий центр можуть відкрити в Івано-Франківську// Перший дiловий: програма "Бізнес", 15.08.2011; Польща відкриває у Львові візовий центр// 24-й канал : програма «Новини», 23.07.2011

⁴⁰За шенгенські візи доведеться платити більше// 24-й канал: програма «Новини», 19.06.2011

⁴¹Польское «окно в Европу»// Крымская правда, 23.07.2011

⁴²Поляки «збадьорять» Європу// Вінничина, 20.07.2011

⁴³Наших красоток не пускают в Европу// Сегодня, 16.06.2011; Геращенко про візи, посередників і молодих незаміжніх жінок// УНІАН, 22.08.2011

⁴⁴Шенгенські візи оптом і вроздріб//Мандри (http://mandry.ua/index.php/component/content/article/17-news/168-2011-06-03-16-10-12.html), 03.06.11.

⁴⁵Из-за бездействия властей земляки Януковича остались без визового центра Чехии// Обком (http://obkom.net.ua/news/2011-06-30/1627.shtml), 30.06.2011; Донецку отказали в визах// Коммерсант-Украина, 01.07.2011; Чехія припинила видавати візи в Донецьку через «тривалу бездіяльність української сторони»// Голос України, 02.07.2011.

⁴⁶В Европарламенте требуют спецрасследования визовой дискриминации украинцев// Комментарии-proUA(http://politics.comments.ua/2011/08/21/282414/v-evroparlamente-trebuyut.html) ; 21.08.2011; Презентован сайт с мониторингом отказов в выдаче виз украинцам странами ЕС// УНИАН – экономика, 22.08.2011.