Основне/Аналiтика

23-09-2011

Експерти презентували результати моніторингу візової практики країн ЄС та Шенгенського простору.

22 вересня в ІА «Укрінформ» громадська ініціатива «Європа без бар’єрів» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» презентувала результати дослідження візової практики країн-членів ЄС та Шенгену. Учасниками заходу стали експерти громадської ініціативи, представники дипломатичного корпусу, Міністерства закордонних справ, українських НУО та ЗМІ.

Надя Кайданович | Європейський простір 

 

У своєму вступному слові керівник ГО «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко відзначила, що тісний діалог між громадянським суспільством та консульствами країн-членів ЄС та Шенгену є абсолютно необхідним, адже саме в цих установах формуються уявлення та стереотипи не лише щодо суспільства, але й країни загалом.

Згідно з результатами п'ятої хвилі моніторингу візової практики до країн ЄС найчастіше подорожують громадяни віком від 20 до 40 років, які мають повну вищу освіту (71% заявників у Києві та 56% в регіонах) та мають постійну роботу (70% у Києві та 62% у регіонах). Серед тих, хто не працює, як повідомила І. Сушко, найбільшу групу складають студенти та пенсіонери. Майже половина подорожуючих до країн ЄС є представниками приватного бізнесу. Окрім того,найчастіше подорожують до ЄС кияни (майже 40%). Загалом, як зауважила І. Сушко, громадяни, що звертаються до консульств країн-членів ЄС та Шенгену становлять найбільш активну, мобільну та, можливо, відповідальну групу.

 

 
 

Коментуючи моніторинг виконання Угоди про спрощення оформлення віз, експерт зауважила, що оцінка була досить критичною, оскільки досить часто мета подорожі пільгової категорії громадян не підтверджує їхньої приналежності до неї. Найчастіше ж здійснює поїздки у відповідності до мети пільгова категорія "близькі родичі осіб-мешканців країн ЄС". Оцінюючи дотримання консульствами положення Візового Кодексу (стаття 24, пункт 2), яким передбачено видачу довгострокових віз на термін 6 місяців і більше, І. Сушко відзначила досить незначне зростання кількості багаторазових довгострокових віз: терміном від трьох місяців до півроку - від 9% до 11,6%, терміном дії понад 6 місяців до одного року - від 13% до 17,3%. Разом з тим, віз терміном дії понад рік - менше 1%. Це, за словами експерта, є одним з найбільш проблемних питань, адже саме кількість виданих багаторазових довгострокових віз є важливим якісним показником.

Ще однією важливою проблемою, до якої цього літа було привернуто увагу громадськості, стала практика повторного візиту заявника до консульства задля реєстрації після повернення з подорожі до країн ЄС та Шенгену. Таку практику, як зауважила І. Сушко, і раніше застосовували консульства Франції та Іспанії, проте наразі кількість дипломатичних представництв, які висувають подібні вимоги, збільшилася. Така практика, на переконання керівника ГО «Європа без бар’єрів», є "абсолютно негативною та принизливою".

 

 
 

Як додала І. Сушко, цього року експерти під час моніторингу зосередилися на оцінці 2 положень Візового Кодексу, які запрацювали весною цього року. Мова йде про необхідність письмового обгрунтування консульськими службовцями відмови у видачі візи, а також роз'яснення процедури апеляції. Так, за словами експерта, такі обгрунтування здебільшого є схематичними та не дають можливість заявнику зрозуміти причину відмови. Така тенденція є досить негативною, оскільки, як підкреслила І. Сушко, чітке та детальне пояснення дає змогу заявнику не повторити своєї помилки, а консульству продемонструвати свою прозорість. Окрім того, за словами експерта, найбільшим розчаруванням стало небажання абсолютної більшості заявників скористатися можливістю апеляції через "надзвичайну обтяжливість" процедури, яка вимагає багато часу, юридичних знань, а також знання мови.

І. Сушко також представила рейтинг консульських служб країн-членів ЄС та Шенгену, зазначивши, що такий інструмент покликаний заохочувати ті дипломатичні представництва, які застосовують "дружню практику" та, з іншого боку, чинити тиск на ті консульства, що демонструють непрозорість. Так, згідно з рейтингом, найкращою за сукупністю показників була визнана консульська служба Австрії, за нею слідують консульства Словенії, Угорщини та Німеччини. Останнє місце посіла консульська служба Бельгії, візові процедури якої є найбільш "непрозорими та обтяжливими".

Володимир Кіпень, Голова Донецької обласної громадської організації Інституту соціальних досліджень і політичного аналізу, презентував результати моніторингу візової практики консульств Чехії і Греції в Донецькій області. Так, за словами експерта, загальні тенденції зберігаються і в рамках регіонального виміру, проте є свої специфічні особливості. Зокрема, як відзначив В. Кіпень, "результативність отримання віз в Донецькому регіоні покращилася". Так, у консульстві Чехії рівень відмов становить 8% (на противагу 14% минулого року), в той час як у консульстві Греції візу отримали 57% (минулого року цей показник становив 45%).

 

 
 

Дражливою для більшості заявників залишається проблема великої кількості та різноманіття документів, які необхідно подати. Водночас, консульство Греції вимагає додаткові документи значно частіше ніж консульство Чехії, як повідомив експерт ГО «Європа без бар’єрів». Так, у грецькому консульстві від 75% заявників вимагали реєстрацію за місцем проживання, в той час як у консульстві Чехії цей показник становить 10%. Проте, як наголосив В. Кіпень, загалом спостерігається зниження кількості та частоти вимог додаткових документів. "Приємною новиною", на думку експерта, є також те, що практично не зафіксовано вимог надання виписок з банківських рахунків заявників. Але зменшилася кількість виданих безкоштовних віз в обох консульствах.

Загалом, як відзначив В. Кіпень, спостерігаються позитивні зміни у практиці видачі віз консульствами Чехії та Греції у Донецькій області за більшістю показників, проте про абсолютний прогрес "говорити поки рано", адже можна спостерігати відступ за окремими критеріями.

Світлана Мітряєва, директор регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в місті Ужгороді, представила результати дослідження практики видачі віз Генеральним консульством Угорської Республіки в. Ужгороді, Консульством Угорської Республіки в м. Берегово та Генеральним консульством Словацької Республіки в м. Ужгороді. Так, експерт звернула увагу на те, що в Закарпатському регіоні вже декілька років діє інструмент малого прикордонного руху. Зокрема, за словами С. Мітряєвої, у червні цього року було підписано угоду про внесення змін до Угоди між Україною та Словацькою Республікою про місцевий прикордонний рух, згідно з якою збільшено термін безперервного перебування громадян обох країн у прикордонних зонах держав з 30 до 90 днів, а також зменшено термін розгляду заяв громадян про оформлення зазначених дозволів з 60 до 30 днів. Такі важливі практичні кроки, на думку експерта, стали можливими також і завдяки лобіюванню громадянського суспільства.

 

Ще однією важливою подією, як зауважила С. Мітряєва, стало те, що з 5 вересня цього року Генеральне консульство Угорської Республіки в. Ужгороді почало видавати біометричні дозволи на перетин кордону в режимі малого прикордонного руху. Окрім того, як повідомила експерт, з наступного тижня такі дозволи також даватиме і Генеральне консульство Словацької Республіки. 

Загалом за результатами п'ятої хвилі моніторингу показники видачі віз у консульствах країн ЄС в Закарпатській області, за словами С. Мітряєвої, залишаються "на стабільно високому рівні".

Андрій Лепак, виконавчий директор ГО „Львівське юридичне товариство”, презентував результати досліджень практики видачі віз консульськими установами Республіки Польща та Чеської Республіки у м. Львові. Так, за словами експерта, покращилася ситуація у зв'язку з відкриттям нового приміщення польського консульства. Окрім того, було введено обов'язкову систему інтернет-реєстрації заяв до консульства Польщі e-konsulat. Спочатку, як відзначив А. Лепак, ця система створювала певні незручності, оскільки заявникам після реєстрації доводилося 3-4 тижні очікувати своєї черги, проте наразі ці проблеми вирішено. Експерт також відзначив зниження вартості національної польської візи до 20 євро. Разом з тим, за словами А. Лепака, простежується збільшення кількості відмов у видачі візи в консульстві Чехії від 11% минулого року до 20%. Окрім того, в той час, як консульство Польщі здебільшого видає мультивізи, більшість віз, виданих консульством Чехії - це візи з правом 1 в'їзду.
 

 
 

Петро Верзун, виконавчий директор Асоціації захисту прав молоді Волині, презентував результати моніторингу візової політики Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку. Так, як відзначив експерт, більшість заявників прагнули отримати дозвіл малого прикордонного руху з метою працевлаштування, туризму або ж культурного обміну. При цьому 46,2% заявників довелося чекати в черзі від 30 хвилин до 1 години. Окрім того, за словами П. Верзуна, в 6 разів збільшилася кількість відмов у видачі візи. З них лише 57,1% змогли сказати, що їм повідомлено причино відмови. Ще менше - лише 11,7% поінформували про можливість подати апеляцію. Разом з тим, до 25% збільшилася кількість віз, виданих безкоштовно.

Ольга Мірошник, президент Фонду місцевої демократії, керівник Харківського Центру європейської інформації, представила присутнім результати дослідження практики видачі віз Генеральним консульством Республіки Польща в м. Харкові. За 8 місяців цього року було видано на 100% більше віз, ніж за минулий рік. Разом з тим, підкреслила О. Мірошник, кількість персоналу консульства не змінилася. Водночас, заявники залишаються незадоволені тим, що не завжди вдається подати заяву з першого разу, а також необхідністю надавати додаткові документи, оплачувати візу, очікувати на її отримання та власне фактом невидачі візи консульством.

 

 
 

Відповідно до пояснень консула Польщі, основними причинами цього є неправильне заповнення анкет, відсутність підтвердження оплати з банку, подавання документів в останній момент, невміння сформулювати мету поїздки, а також фальсифікація документів українськими заявниками. Все це свідчить, на думку О. Мірошник, про низьку правову культуру заявників, їх бажання обійти, а не виконувати закони.

Денис Кузьмін, науковий співробітник та координатор Європейських програм Центру міжнародних досліджень, презентував учасникам заходу результати дослідження візової практики консульств Польщі та Греції в Одесі. Як зауважив експерт, ключовою проблемою залишається необхідність для більшості заявників здійснювати тривалі подорожі до столиці задля отримання візи, що є досить обтяжливим, особливо для моряків, які постійно працюють за кордоном. Окрім того, Д. Кузьмін закликав надати можливість подорожуючим реєструватися після повернення в консульстві іншої країни ЄС, що також звільнило б заявників від необхідності їхати до столиці. Експерт також відзначив, що саме велика кількість та обтяжливість тих документів, які необхідно зібрати заявникам, провокує їх звертатися до посередників.

Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, презентував цікаву інформацію щодо кількості виданих шенгенських віз на душу населення в країнах Східного партнерства, а також щодо темпів зростання отримувачів віз.