Iнтерв'ю

Олександр Лавринович: ЄС готовий швидко і ефективно працювати над скасуванням віз

З міністром юстиції України Олександром Лавриновичем ми зустрілися одразу після міністерського засідання Україна-ЄС з питань юстиції, свободи та безпеки.

Міністерство юстиції України

І хоча у графіку міністра вдалося "викроїти" на розмову лише 15 хвилин, втім, і за цей час вдалося обговорити основні теми, що стоять сьогодні у топ-рейтингу інформаційних повідомлень: боротьба з корупцією, схвалення нового закону про засади внутрішньої і зовнішньої політики, участь України в процесі по справі екс-прем’єр-міністра Павла Лазаренка і, звичайно, - підготовка до скасування візового режиму Європейським Союзом.

Олександре Володимировичу, ви вже не вперше очолюєте Міністерство юстиції, і, очевидно, можете оцінити наскільки значного прогресу вдалося досягнути Україні та ЄС у співпраці в сфері юстиції, свободи та безпеки?

О.Л.: Я вважаю, що прогрес є очевидним, і на відміну від інших сфер співпраці тут не відбулося серйозного гальмування, процес розвивався, продовжувався і з EUROJUST (орган ЄС, відповідальний за координацію діяльності правоохоронних органів ЄС), і з FRONTEX (орган ЄС зі співпраці прикордонних сил ЄС), і з EUBAM (місія Місія ЄС з прикордонної допомоги Молдові та Україні) по напрямкам адміністрування кордонів, міграції, забезпечення прав людини, - те, що є головними компонентами цієї співпраці. Ну і, звичайно, в питанні яке весь час стояло на порядку денному – спрощення візового режиму. Це питання вирішувалося крок за кроком, і сьогодні ми вже чітко отримали алгоритм: спочатку затверджуватиметься План дій, при виконанні якого буде підписана угода про безвізовий режим між Україною та ЄС.

Стосовно Плану дій останнім часом було дуже багато заяв щодо того, яким саме чином він готуватиметься. В тому числі, спочатку українська сторона розраховувала на те, що принципову згоду на надання Україні цього документу буде надано на засіданні Ради міністрів з питань юстиції та внутрішніх справ, однак цього не сталося. Чи зрозуміло на сьогодні, як процес підготовки відбуватиметься далі з технічної точки зору?

О.Л.: З технічної точки зору у нас є повна ясність за кроками, хто і що буде робити, в які строки. Сьогодні вже комісар ЄС з питань внутрішніх справ Сесілія Мальмстрьом виявила готовність докласти зусиль, щоб цей процес відбувався ефективно і швидко. Вона очолила роботу з формування запитальника для України, при отриманні відповідей на який, можна буде приготувати План дій. Ми зі свого боку висловили готовність в стислі терміни і в повному обсязі надати відповіді. Хочу сказати, що я особисто вдячний, що обраний саме такий шлях, а не пряма робота над Планом дій з постійними обмінами різними варіантами, дискусіями щодо тих чи інших кроків, термінів їх реалізації... це потребує завжди дуже багато часу. А обрана зараз технологія дасть можливість набагато швидше отримати фінальний результат. Коли ж цей документ - План дій - буде готовий, підписаний його реалізація залежатиме в першу чергу від України, і від нас буде залежати швидкість просування до фіналу, яким буде набуття чинності угоди про безвізовий режим між Україною та ЄС.

Чи є на сьогодні якесь розуміння щодо часових рамок – підготовки запитальника, розробки Плану дій?

О.Л.: Це питання, в першу чергу, до Єврокомісії. Сьогодні було тільки висловлено, що вони зі свого боку зроблять так, щоб до саміту Україна-ЄС був готовий абсолютно чіткий і погоджений План дій. Тому якщо говорити, що саміт має відбутися десь в жовтні, то очевидно що влітку, не пізніше початку вересня – це самий крайній строк - має бути вже погоджений План дій, а запитальник очевидно буде готовий дуже швидко, в червні, щоб в липні можна було дати відповіді і в серпні розпочати погодження. Думаю, що це буде динамічна робота.

В цілому, основні вимоги ЄС до країн, з якими запроваджується безвізовий режим, відомі. Чи може Україна вже зараз робити певні законодавчі кроки на цьому шляху, і чи є ця робота в планах міністерства?

О.Л.: Є, звичайно, вона ведеться. Ми після візиту пана Фюлє (комісар ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Стефан Фюлє відвідав Україну наприкінці квітня – ред.) зробили інвентаризацію тих проектів законів, які ми повинні обов’язково ухвалити для отримання рішення по безвізовому режиму. Кілька таких законопроектів скеровані до парламенту, один вже навіть ухвалений – про захист персональних даних. Цього місяця до парламенту буде скеровано кілька конвенцій, які стосуються прав людини, національного органу щодо запобігання тортурам, міграційних процесів.

Зрештою, у нас є повне розуміння, що нам необхідно зробити з точки зору законодавчих актів, можливо, цей перелік буде розширений після роботи Єврокомісії над запитальником, але я впевнений, що маючи розуміння і по суті, я би сказав близькість політичних позицій щодо необхідності європейської інтеграції і бажання безвізового режиму і в коаліції, і в опозиції, ми повинні мати швидкий і плідний процес в парламенті. А що стосується виконавчої влади, то тут буде забезпечена швидка робота і контроль, і я не бачу сьогодні перешкод для того, щоб ми мали фінальний результат.

Очевидно, що питання віз чутливе і довго очікуване в Україні, але, звичайно, воно не єдине в нашій співпраці з Євросоюзом. Одним з найболючіших питань є питання корупції. Ще на початку квітня ви заявили про намір розробити нові законопроекти щодо подолання корупції. Що зроблено в цьому напрямку на сьогодні?

О.Л.: Тут мова має йти про дві групи цих законів. Одні, які, скажімо так, мають прямий контакт з особами для попередження корупційних дій, - це чотири закони, які вже були ухвалені в Україні, доопрацьовувалися в Міністерстві юстиції, розглядалися на першому засіданні Комітету по боротьбі з корупцією при Президентові України. Зараз здійснено їх переклад, і вони направлені в GRECO (Група країн проти корупції при Раді Європи – ред.) з тим, щоб отримати їх фінальні висновки. На міністерському засіданні з ЄС я розповів, які зміни ми робили і отримав повне розуміння з боку представників і іспанського головування в ЄС, і Єврокомісії, що свідчить про те, що були певні недоопрацювання в Україні, .

Інші закони – це ті, які мають зменшувати можливості регулятивного характеру для влади України, державного чи місцевого самоврядування, спрощувати дозвільні процедури. У тут також процес іде повним ходом. Вже маємо ухвалених три закони по дерегуляції, маємо сьогодні схвалення Урядом Податкового кодексу, де зменшується кількість податків і спрощується їх адміністрування. Ми маємо в першому читанні закон про судоустрій і статуссуддів, а також зміни до шести законів, де суттєво міняються процедури, які носять апріорі корупційний характер, тому я можу твердо говорити, що в Україні в законодавчому плані іде планомірна і достатньо успішна робота в антикорупційному напрямку.

На продовження цієї теми хотів би запитати про справу проти екс-прем’єр-міністра Павла Лазаренка. Наскільки стало відомо, прем’єр-міністр доручв Міністерству юстиції вивчити можливість приєднання до цієї справи в США з тим, щоб повернути в Україну частину коштів, вивезених з України колишнім прем’єром. Наскільки реально зараз долучитися до цього процесу, адже справа триває вже досить довгий час?

О.Л.: Міністерство юстиції займається вже багато років цим питанням. Ми працюємо з нашими юридичними радниками країни перебування, і я думаю, що це питання, враховуючи особливості законодавства Сполучених Штатів, є досить непросте для вирішення. Звичайно, що Міністерство юстиції буде продовжувати ці кроки і докладати зусиль для того, щоб частина того, що було вивезено з України повернулося тим платникам податків чиї кошти були забрані і вивезені за кордон.

А наскільки відповідає дійсності інформація про пошуки Міністерством юриста, який би представляв Україну в цій справ?

О.Л.: Я думаю, що ви забігаєте наперед з цими питаннями, і не готовий сьогодні давати вам відповіді на питання про радників, їх прізвища, і коли, і хто буде працювати.

Нещодавно Президент України вніс до парламенту проект закону про засади зовнішньої та внутрішньої політики. Цей документ вже навіть схвалений депутатами у першому читанні. Разом з тим, навіть згідно з висновками Головного науково-експертного управління парламенту, в цьому документі є дуже багато недопрацювань і "слабких місць". Вашому міністерству було доручено забезпечити супровід цього закону у Верховній Раді, тож чи бачите ви можливості для його доопрацювання?

О.Л.: Якби не бачили можливостей доопрацювання, то, очевидно, підходили би до того, що необхідно було б ухвалювати одразу в цілому. Оскільки є парламентська процедура, він взятий за основу і при ухваленні в другому читанні будуть враховані ті пропозиції, які ідуть від народних депутатів чи Кабінету міністрів. Ми будемо брати активну участь в роботі над пропозиціями в комітеті при підготовці до другого читання, так що те доручення, яке ми маємо в міністерстві юстиції, ми виконаємо.

Одним з головних застережень до цього законопроекту було те, що в ньому містяться положення про його більшу пріоритетність над іншими законами, які стосуватимуться внутрішньої та зовнішньої політики...

О.Л.: Є площина де-юре, і є площина де-факто дії. Існують закони, які увалюються в точній відповідності до Конституції, як вимога Конституції. Вимога ухвалити цей закон і визначити основні засади записана в Конституції як одне з перших повноважень Врховної Ради. І те, що суб’єктом законодавчої ініціативи виступив Президент, є свідченням значення цього закону. Я не думаю, що в Україні буде та ситуація, коли будуть ухвалюватися інші закони, які будуть мати норми, що суперечитимуть цьому закону. Це аномально. І в інших країнах світу такого теж ніколи не дозволяють.

Тобто фактично, певною мірою, можна говорити про те, що цей закон буде прирівняний до Конституції?

О.Л.: Тут треба вживати точні формулювання. Не можна говорити про прирівняння. Є лише два закони, про які прямо написано в Конституції, що вони ухвалюються конституційною більшістю так, як Конституція. Це, зокрема, закон про герб, і в Конституції записано, що складовими частинами державного герба є... перелік... і що цей закон ухвалюється Верховною Радою більшістю у дві третини голосів. Зрозуміло, що ніякий інший закон не може стояти поруч з цим. Так само і закон про гімн. Інших Конституція не містить.

Зрештою, хотілось би запитати і про нову політику уряду в сфері створення сприятливого інвестиційного клімату. Ваше міністерство, як відомо, займається підготовкою мирової угоди з компанією Vanco, яка спочатку отримала право на експлуатацію Прикерченської ділянки Чорноморського шельфу, а потім його позбавлена. Чиє якась нова інформація в цьому питанні?

О.Л.: В цьому плані йдуться переговори, і коли буде результат про нього буде повідомлено широкій громадськості завдяки вашим зусиллям. Я можу лише сказати, що запропоновані підходи для вирішення цього питання. Сьогодні результатів ні проміжних, ні фінальних в цьому напрямку немає.