Iнтерв'ю
Експерт: Візовий кодекс ЄС найбільш полегшить життя громадянам, які регулярно відвідують ЄС
Візовий кодекс ЄС, що набув чинності з 5 квітня 2010 року, буде найбільш сприятливим для громадян, що мають об’єктивні підстави для регулярного відвідання країн ЄС, або там працюють чи навчаються, пише в своїй статті для «ДТ» експерт Громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» Олександр Сушко
Олександр СУШКО | Дзеркало тижня
«Насамперед, здійснено уніфікацію численних норм та правил візової політики. Це не означає, що з 5 квітня всі дії консульських установ шенгенських країн стали синхронними, а вимоги — ідентичними, але принаймні основні процедурні елементи рухаються у бік уніфікації, що має спростити життя отримувачам віз, - пише Сушко. – Тепер, якщо ви маєте досвід заповнення анкети та збору документів, скажімо, до консульства Німеччини, ви можете скористатися ним, готуючи поїздки до решти 24 країн Шенгену: адже формуляр візової анкети нарешті повністю уніфікований, а перелік документів — узгоджений».
Одна з найважливіших новацій кодексу – зменшення кількості категорій шенгенських віз. Візи категорії В (транзит) і C+D (національна з одноразовим транзитом) більше не видаватимуться.
«Натомість одночасно з Візовим Кодексом запроваджується додаткова норма, що є принципово важливою для громадян України, які працюють або навчаються у країнах ЄС, користуючись довгостроковими національними візами відповідних країн—членів ЄС. Ідеться про рішення ЄС прирівняти довгострокові національні візи країн—членів ЄС до посвідки на проживання, ухвалене Європарламентом 9 березня», - наголошує експерт.
«Тепер кожен власник національної (робочої, студентської тощо) візи будь-якої країни Шенгенської зони може перебувати з транзитними чи іншими законними цілями на території інших країн ЄС (до 90 днів протягом півроку), не побоюючись арешту, конфіскації грошей та депортації, як це неодноразово траплялось у минулому», - пише Сушко.
Українці, що потребують регулярного відвідування Єврозони, також скористаються спрощенням процедури отримання віз, пише експерт.
«Активну частину українських громадян особливо має зацікавити Стаття 24(2), згідно з якою «багаторазові візи потрібно видавати з терміном дії від шести місяців до п’яти років, якщо… заявник доведе потребу або обґрунтує намір частих чи регулярних подорожей, зокрема через власний професійний чи сімейний статус, наприклад, бізнесмени, цивільні службовці, задіяні до здійснення регулярних офіційних контактів із інституціями держав — членів ЄС та інституціями Європейського Союзу, представники неурядових організацій, які подорожують із метою освітньої практики, участі в семінарах, конференціях, члени сімей громадян ЄС, члени сімей громадян третіх країни, які законно проживають на території держав — членів ЄС, моряки», - наголошує аналітик.
Цією статтею також запроваджується нижня межа терміну дії стандартної багаторазової візи – 6 місяців, з перспективою видачі наступних віз із терміном дії до 5 років. Тобто видачу багаторазової візи на термін дії менший, ніж 6 місяців, можна буде вважати прямим порушенням кодексу, зазначив аналітик.
Детальніше про новації Візового кодексу ЄС читайте в статті Олександра Сушка «Евросоюз «закодував» шенгенську візу» в свіжому номері «ДТ»
25-05-2011
24-05-2011
