Iнтерв'ю
ЄС придумав, як не давати українцям візи
З 5 квітня набуває чинності новий візовий кодекс Шенгенської зони, що регламентує єдині правила видачі дозволів на в'їзд громадян третіх країн. Український МЗС поквапився запевнити, що обумовлені в документі жорсткості правил видачі дозволів на в'їзд до Європи українців не торкнуться. Насправді ж потрапити до Європи стане ще складніше.
FINANCE.UA | Юрій Щербина
Новий візовий кодекс Шенгенського договору затвердили восени минулого року. В основу документа лягла "Загальна консульська інструкція про візи, адресована постійним дипломатичним і консульським представництвам Договірних сторін Шенгенської конвенції". Її зобов'язані були дотримуватися всі шенгенські посольства. Однак оскільки за час дії документа норми європейської безпеки істотно посилилися, було вирішено осучаснити процедуру видачі дозволу на в'їзд, в результаті чого і з'явився новий кодекс. Втім, як пояснив заступник міністра закордонних справ Костянтин Єлісеєв, новації, що посилюють правила отримання шенгенських віз (необхідність надання відбитків пальців, збільшення візового збору із 35 до 60 євро), українців не торкнуться.
"Ці правила поширюються на громадян із країн міграційного ризику, до яких наша держава не належить. Оскільки Україна і Євросоюз перебувають у стадії обговорення перспектив безвізового режиму, до їх завершення Київ не буде підпадати під дію згаданих положень візового кодексу", - уточнив Єлісеєв.
Але справа в тому, що однією з основних умов введення безвізового режиму для України є впровадження паспортів з біометричними даними. Тобто з тими ж відбитками пальців, зафіксованими на чіпі в обкладинці документа. Тому, якщо виправдаються політичні амбіції нинішньої влади довести "безвізові" переговори до логічного завершення вже до кінця 2010 року, то залишати "пальчики" ми будемо у своєму ОВІРі, в іншому разі цю процедуру доведеться проходити все одно - але вже в консульстві при безпосередньому отриманні візи.
Зате обговореними в кодексі послабленнями українці можуть скористатися вже зараз. Зокрема, за новими правилами консульство зобов'язане надати заявнику "запасні" 15 днів до терміну перебування в Шенгенській зоні. "Це означає, що у разі вимушеної затримки на території країни перебування громадянин може спокійно вирішити питання або з новим квитком, або з готелем, не турбуючись про те, що його вишлють за незаконне перебування на території Шенгену", - пояснила юрист ЮФ Jurimex Зоряна Топорецька . Розширено також географію дії віз.
"Візовий кодекс скасовує транзитну візу, яку потрібно було отримувати для наскрізного проїзду через держави Шенгену до країни призначення. Тепер для транзитного проїзду необхідно звертатися за видачею загальної візи (С), але метою поїздки вказувати транзит. Розглядати таку заяву буде консульство тієї країни, через яку турист планує в'їзд до Шенгену. А віза дасть можливість пересуватися по всьому Шенгену ", - пояснює Топорецька.
Винятком із цього правила (віза з обмеженою територіальною дією) є, зокрема, термінова видача візи, наприклад, для виїзду на лікування чи похорон або ж видача візи в одну із країн, у випадку якщо 90-денний термін перебування в іншій країні протягом півроку вже закінчився.
Теоретично вартість візи для українців буде істотно нижчою, ніж для інших жителів "третього світу" - 35 євро замість 65. Втім, цю різницю у багатьох посольствах з лишком покривають "сервісні збори" візових центрів - посередницьких організацій, більшість з яких є дочірніми структурами міжнародної VFS Global. Функція її як посередника в Україні та інших країнах полягає або в передачі документів заявників до посольства (до 30 євро), або в прийомі дзвінків на платні інформаційні номери з метою запису на співбесіду (до 15 євро).
У новому візовому кодексі члени ЄС взяли на себе зобов'язання забезпечити прямий доступ заявників до консульських установ. Відповідно, в українських заявників з'явилася можливість оформити візу безпосередньо. Правда, поки консульства не внесли зміни в правила своєї роботи, і така можливість поки що залишається тільки в теорії, як і правило візового кодексу, за яким послуги комерційних структур такого роду не повинні перевищувати 50% розміру консульського збору.
Однак у більшості випадків цей сервіс коштує від 25 євро і більше, що становить як мінімум 70% від візового збору. Пустою декларацією можуть залишитися й інші позитивні новації кодексу. Зокрема, через рік, 5 квітня 2011, набудуть чинності положення кодексу, які нібито захищають права заявників. Зокрема, обов'язковою для всіх країн Шенгенської зони стане можливість оскарження відмови у видачі візи. Причому в листі про відмову повинна бути прописана процедура такого оскарження. Справа в тому, що на сьогоднішній день законодавство низки країн, наприклад Латвії та Естонії, зовсім не передбачає можливості оскаржити відмову в праві на в'їзд. Однак як це право може бути реалізовано на практиці, можна побачити вже зараз: багато дипмісії, не мудруючи лукаво, відправляють скаржників до адміністративних судів в столицях своїх країн.
Зате самі консульства не забаряться скористатися новими можливостями, щоб відмовити у в'їзді заявнику. Відповідно до діючих сьогодні консульських інструкцій, причин відмови може бути чотири. Або у заявника недійсний паспорт, або він є об'єктом недопуску на територію Шенгену, або представляє загрозу громадському порядку або нацбезпеці, або ж не може надати документи, що підтверджують мету поїздки, достатність коштів для перебування та повернення на батьківщину, або можливість законним шляхом їх заробити.
Візовий кодекс додає до цього переліку відсутність страховки і "обгрунтовані сумніви щодо справжності наданих документів або можливості підтвердити дані в них, а також щирості намірів заявника покинути територію Шенгену до закінчення терміну дії візи".
Більш того, консульства, як і раніше зможуть мурижити заявників, вимагаючи від них надати додаткові довідки: візовий кодекс не обумовлює єдиного і повного переліку документів для отримання дозволу на право в'їзду до Європи. У документі прописано лише базовий набір довідок.
Зокрема, для туристичних поїздок крім броні готелю та квитків знадобляться також докази достатності доходів, банківські виписки, що демонструють матеріальне становище заявника, підтвердження володіння нерухомістю, а також всіляких родинних зв'язків і професійних інтересів. Раніше всі ці пункти не були розписані настільки детально, було потрібно лише переконати консульство, що заявникові є куди і навіщо повертатися. Що додадуть консули тепер до своїх вимог - таємниця за сімома печатками.
25-05-2011
24-05-2011
